Віднова. Історії Ігоря Ладного та Ігоря Меркулова

vidnova

Ілюстраторка — Ліза Ульянова

Борітеся — вже поборюєте!

Проєкт охоплює особисті історії героїв та героїнь про те, що близьке кожному з нас. Листівки долають кілометри, аби розповісти про нашу єдність та потішити українське серце.

Листівку «Віднова» присвячено всім тим, хто відновлює електропостачання, зв’язок та інтернет, а також відбудовує зруйновані мости, будинки й міста. Записано дві з багатьох історій, які відбуваються зараз.

Ілюстраторка — Ліза Ульянова

Слухати

Читати

Ігор Ладний

Привіт! Я — Ігор Ладний, начальник відділу лінійного обладнання Південного регіону «Укренерго». З 24 лютого 2022 року наші бригади відновлюють енергопостачання поблизу лінії фронту.

На деокупованих територіях ми ремонтували підстанції, пошкоджені ракетними обстрілами, та високовольтні лінії, що заживляють Запорізьку АЕС. Відновлювали енергопостачання, коли деокупували правий берег Херсонщини. Два місяці йшли дощі — техніка не їздила. Території були замінованими, тому десятки кілометрів ми йшли вслід за саперами. Однак небезпека однаково залишалася.

Часто росіяни прицільно обстрілюють, коли ми працюємо. Немає де сховатися, немає бліндажів чи окопів — намагаємося лягти на землю, перечекати і покинути місце обстрілу. А наступного дня повертаємося і продовжуємо, бо розуміємо, як це важливо: світло забезпечує життя України.

Нині відчувається єдність енергетиків, військових, адміністрації, поліції та всіх інших служб. І я хочу, щоб українці пам’ятали, що перемога буде за нами. Нехай усі, хто захищає нашу державу, якнайшвидше повернуться здоровими.

Ігор Меркулов

Привіт. Я — Ігор Меркулов, начальник цеху транспортної мережі Чернігівської філії «Укртелекому». Після початку повномасштабного вторгнення я збирався йти до лав тероборони, але, коли ситуація зі зв’язком значно погіршилася, потрібно було відновлювати мережу.

Ми організовували живлення станції «Укртелекому» Чернігова, відновлювали телекомунікаційні мережі та пошкоджені кабелі, повертали звʼязок та інтернет. Кожен виїзд був ризикований, але після кожного мого дзвінка одразу ж збиралася аварійно-відновлювальна бригада. Потрібно було швидко розв’язувати проблеми. І коли ти бачиш результат, то розумієш, що все, що робиш, — не марно.

Весь мій персонал був на робочих місцях. Щоранку ми йшли на роботу і працювали аж до комендантської години. Були разом. Підтримували одне одного. Я найбільше хвилювався за свою сім’ю — під час відновлення немає часу думати про страх, бо робота повністю поглинає.

Багато з моїх колег вже служать у Збройних силах і захищають нашу державу. Але якщо ми не на фронті, то маємо бути надійною підтримкою та тилом. Ми хоч і не воюємо, то маємо відновлювати країну і робити наше життя хоч трохи схожим на мирне.

Партнери проєкту