Роман Сенишин

Привіт! Я — Роман Сенишин, начальник Львівського залізничного вокзалу, який після 24 лютого 2022 року став головним пропускним пунктом на заході України. На початку березня понад мільйон людей пройшли через нього — у пікові дні кількість сягала 120 тисяч людей на добу.

Запам’ятався момент, коли жінка, яка їхала з п’ятьма дітьми із Запоріжжя, загубила трьох із них на вокзалі. Найважче було чути сльози матері, яка у стотисячному натовпі не могла знайти своїх дітей. Посеред ночі вона прибігла до мене, ми склали опис і знайшли їх.

Я не міг падати духом, бо як керівник вокзалу мусив триматися сам і підбадьорювати людей. Евакуйовувалися жінки з дітьми наших захисників, які залишилися воювати, тому потрібно було організувати належну роботу в тилу для порятунку їхніх сімей.

Якщо ти українець, не маєш права здаватися. Ми народжені бути людьми, які стоять до кінця за життя своїх громадян. Потрібно триматися разом, бо так ми — непереможні, і вже багато чого пережили завдяки Збройним силам України.

Ганна Фесенко

Привіт! Я — Ганна Фесенко, начальниця відділення «Укрпошти» у місті Покровську, яке до грудня працювало в Бахмуті. Наразі продовжую обслуговувати мешканців прифронтових міст Донеччини в зоні бойових дій, навіть попри небезпеку обстрілів та нестачу працівників. Заради людей, яких важливо забезпечити виплатами та поштовими послугами.

Буває, як приїдемо, починається обстріл, то намагаємося перечекати і працювати. Якось сховалися у підвалі церкви, аби потім видати кошти. Наразі влада на лінії розмежування — це військові. А «Укрпошта» — як острівець цивілізації та уособлення спогадів про мирне минуле та надію на мирне майбутнє, бо ми такі ж цивільні люди, як і вони.

Найважче для мене дивитися, як змінюються люди. Ти бачив когось 10 місяців тому, і той хтось виглядав на 40 років, а зараз — на 55. Важко бачити розбиті життя в очах. Тому я не можу їх кинути. Вони чекають, сподіваються на нас, зустрічають з обіймами. Бо всі стали рідними.

Я б дуже хотіла, щоб ніхто й ніколи не стикався з війною та не жив у таких умовах, але зараз треба вірити в перемогу і допомагати кожній людині, яка цього потребує, бо разом ми — незламна сила.