Укрпошта спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими оголошують про завершення конкурсу «Ми чекаємо!». У застосунку «Дія» завершилося всеукраїнське голосування за кращий ескіз до поштової марки на честь військовополонених і зниклих безвісти, у якому взяли участь 328 788 людей.

Перемогла робота художника Микити Тітова «Лелека. Воля», яка завоювала 103 279 голосів визнання. Поштовий випуск  «Ми чекаємо!» Укрпошта представить 24 серпня — у день 35-річчя Незалежності України.

Переможний ескіз побудований на кількох символах. Над жовтим полем летить лелека — птах, що в українській культурі століттями асоціюється з домом, родиною, поверненням і продовженням життя. Але цього разу художник додає ще один важливий сенс. Крила лелеки виконані у чорному та білому кольорах — кольорах Прапора Надії, який став символом підтримки військовополонених та зниклих безвісти. Білий означає віру в повернення, а чорний — біль невідомості та довге очікування. Саме ця деталь перетворює знайомий образ на історію про сучасну Україну.

Друге місце посіла робота Андрія Єрмоленка «Вісниця добра». На ній рука військовополоненого простягається крізь ґрати до маленької синички. Символічна сцена розповідає про те, що навіть у неволі людина здатна зберегти людяність, а свобода починається не з відкритих дверей, а з надії.

Третім став ескіз Дарини Павлюк «Найжаданіші обійми» — про зустріч, яку сьогодні чекають тисячі українських родин. Про мить, коли кохання перемагає всі відстані і біль від пережитого. 

Загалом на конкурс «Ми чекаємо!» надійшло 195 робіт із різних куточків країни — від Харкова та Херсона до Бучі, Одеси, Запоріжжя та Києва. До фіналу увійшли сім ескізів. У кожному з них була своя історія про пам'ять, втрату, віру та повернення.

І це, мабуть, головна особливість українських поштових марок останніх років. Вони давно перестали бути лише знаком оплати поштових послуг. На них країна документує свою історію, фіксує перемоги й трагедії, зберігає голос часу.

Обрана українцями «Лелека. Воля» стала символом одразу кількох речей, без яких сьогодні неможливо уявити Україну: дому, до якого прагнуть повернутися; свободи, за яку країна платить високу ціну; надії, яка допомагає вистояти всім, хто чекає; і крил, що підіймають над найважчими випробуваннями з гідністю і любов’ю до рідного.