Вітаю! Мене звати Олександр. У березні 2022 року я вступив до лав Збройних сил України, а з початку січня маю честь захищати нашу державу на околицях Бахмута.

Велика кількість наших захисників і захисниць зараз — звичайні офіціанти, айтівці та маркетологи. Я — один із них, піарник у цивільному житті. У зоні бойових дій розумієш, що не існує суперменів та героїв із перших шпальт — є звичайні люди, яким не байдуже майбутнє країни та які роблять надзвичайну роботу.

Коли стає найважче, згадую сім’ю та друзів. Уявляю себе влітку на терасі будинку і знаю точно, що саме таке спокійне життя ми маємо повернути. Саме для цього ми тут.

Коли я пішов служити, дружина була на шостому місяці вагітності. Моєю найбільшою мотивацією було і є бажання, щоб наші діти росли у вільній країні.

Багато хто із друзів соромиться, що вони там, а я тут, але я вважаю, що кожен має бути на своєму місці, бо саме в такій конфігурації Давид уже рік стримує Голіафа. Продовжуйте робити, що робили, а також підтримувати українську армію, бо донати дійсно допомагають.