У день продовження контракту керівник Укрпошти Ігор Смілянський дав інтерв'ю НВ Бізнес — про стратегію компанії, покупку банку, зарплати і чайові, спілкування з Офісом президента і сон по 3,5−4 години на добу.

НВ Бізнес з весни вів переговори про інтерв'ю з CEO Укрпошти Ігорем Смілянським. Але зустріч постійно відкладалася через необхідність дотримуватися «режиму тиші». Лише минулого тижня ми змогли узгодити дату — 29 червня. Вранці того ж дня стало відомо, що наглядова рада компанії на два роки продовжила контракт зі Смілянським. А це означає, що важкий період переговорів з ключовими українськими політичними гравцями для очільника Укрпошти залишився позаду.

Більш того, Смілянський заручився підтримкою всіх зацікавлених сторін, включно з Національним банком України, для придбання банку. З його допомогою Укрпошта зможе покрити фінансовими послугами 100% території країни, отримавши за кілька років мільйони клієнтів.

Навіщо Укрпошті банк і чому компанія відмовляється від мільярдних дотацій держави, чому не може оперативно продати Головпоштамт на Хрещатику, чи варта своїх грошей наглядова рада і чи виправдана різниця в зарплаті листоноші і керівника компанії? Про це журналісти НВ Бізнес поговорили з Ігорем Смілянським, очільником Укрпошти.

Артем Ільїн (АІ): Почнемо з сьогоднішньої новини. Контракт з вами вже продовжений чи рішення наглядової ради ще повинен підтвердити Кабмін або профільний міністр?

Ігор Смілянський (ІС): Ні. Це, напевно, приклад чистого корпоративного управління, коли рішення було одноголосно проголосовано наглядовою радою, в якій є два представники держави — і більш нічого не потрібно. Відповідно, схвалення від акціонера було отримано шляхом голосування.

АІ: Умови збереглися?

ІС: Всі залишилися, так. Було внесено одне доповнення в зв’язку з ковідом: генеральний директор в разі потреби має право працювати дистанційно. Відобразили реальність.

Зарплати гендиректора і листоноші

АІ: Зарплата. Я не люблю такі запитання ставити, але народ постійно рахує…

ІС: Зарплата залишилася та ж — 836 тис. грн на місяць. Хоча я маю право на перегляд, тому що вона прив’язана до мінімальної заробітної плати. Останній раз вона переглядалася, коли мінімальна зарплата стала 4173, зараз 6000. Тобто, як люблять говорити наші популісти, коефіцієнт зарплати генерального директора до листоноші різко знизився.

Коли я прийшов, зарплата листонош була 2800, сьогодні вона більше 6000 гривень.

АІ: Але розрив же все одно феноменальний, якщо порівнювати з європейськими прикладами.

ІС: Давайте, давайте порівняємо. CEO Deutche Post — вісім мільйонів євро (на рік — ред.) отримує. Це, по-моєму, тільки з частиною бонусів. Пошта Австралії — два мільйони євро.

АІ: А листоноша?

ІС: Листоноша в Німеччині, по-моєму, 24 тисячі євро на рік. Давайте поділимо?

Включаємо калькулятор. Коефіцієнт в Німеччині виходить 333, в Україні — 139 разів.

АІ: У вас немає бонусів?

 

ІС: У мене є додаткові бонуси… Але і у листоноші 6 тисяч — це ж тільки зарплата. А він отримує, наприклад, 7% з проданого, 15−30% за якість доставки, коли вони приймають платежі — за кожен платіж тощо. У нас сьогодні є листоноші, які заробляють більше тисячі доларів.

А крім цього є неофіційна частина: чайові від пенсіонерів тощо. Скажімо, в Києві листоноші, які обслуговують юросіб… У них чайові доходять до 500 гривень на місяць з однієї компанії.

АІ: Нічого собі.

ІС: Я сам починав працювати офіціантом, тому розумію, що люди чайові заробляють за якість своєї роботи. Нічого в цьому не бачу поганого. Але за останній час сильно впали обсяги роботи листонош. Кількість газет падає, кількість листів падає, кількість пенсіонерів падає, а зарплата — зростає. Ми унікальна компанія: платимо більше за меншу кількість роботи.

АІ: А кількість листонош змінюється?

ІС: Кількість листонош поки більш-менш стабільна, я дуже сподіваюся, що вона зміниться з впровадженням пересувного відділення. У селах працюють (і це наша біда) величезна кількість листонош на неповну ставку. Але ЄСВ я плачу з повної зарплати. За тих, хто працює на 0,2 ставки, я плачу ЄСВ, що дорівнює їх зарплаті.

Моя мрія, щоб у нас не було людей на неповну зайнятість, щоб всі працювали на повну ставку і отримували чудову зарплату. І повністю віддавалися роботі. Людина, яка працює на 0,2 ставки, більшу частину свого життя проводить за межами Укрпошти (город, коза, ще що-небудь).

Я розумію, що в результаті змін співробітники, які сьогодні сидять на чайових від готівкових пенсій, підуть. Прийдуть інші. Але в селі, вибачте, листоноші найбагатші будуть. Я зроблю так, що за цю роботу будуть битися.

Корпоративне управління та екосистема щастя

Петро Шевченко (ПШ): Коли вас призначали, був захист якогось плану перед акціонерами? KPI вам ставилося?

ІС: Я сам собі ставлю KPI. Більш того, ми в вересні представимо нову стратегію на п’ять років. У мене особисто є сім пунктів, які я хочу закінчити за ці два роки. Така компанія, як Укрпошта, не може розвиватися в межах двох років. Але моє завдання — зробити реформи, які не можна відкотити. А не можна відкотити буде реформи тоді, коли у нас буде на 100% оцифрована компанія…

ПШ: Але чому призначили саме вас? Повинні бути якісь досягнення…

ІС: А я перефразую запитання: як ви думаєте, хто може поставити ці завдання? Велика частина корпоративної реформи — це політика власності, тобто коли власник визначає, що він очікує від компанії, якісно. Як ви думаєте, хто міг в 2016 році якісно визначити завдання Укрпошті, коли я прийшов? Було одне завдання, поставлене мені міністром [інфраструктури Володимиром] Омеляном: вижити!

Мається на увазі продовжувати надавати послуги. Я говорив тоді команді: «Зробити гірше складно, давайте спробуємо зробити краще». Тому корпоративна реформа починається з політики власності. Це може бути прибутковість або соціальна відповідальність…

ПШ: Якийсь баланс, напевно, повинен бути.

ІС: А ось який баланс? Ви ж звичайна людина. Сподіваюся, користуєтеся послугами Укрпошти. Ви ж хочете, щоб вона була як Нова пошта за якістю?

ПШ: Так.

 

ІС: Ми тоді, по ідеї, повинні бути в рівних умовах, податки платити однаково, але ми ж не платимо податки однаково. Я сьогодні підписав чек на 80 мільйонів гривень дивідендів державі. Крім усіх податків, які ми заплатили. Це десь 30 хороших 20-тонних магістральних машин, які я зараз візьму в лізинг, а міг би купити за свої гроші. І Нова пошта не працює в маленьких убитих селах навіть за франчайзингом. А я там зобов’язаний бути! Причому зобов’язаний надавати поштові послуги за регульованими тарифами, тому що ми представляємо Україну у Всесвітньому поштовому союзі. А тарифи не переглядалися з 1 січня минулого року з боку НКРЗІ.

І коли ми говоримо з вами про очікування, ось добре б, щоб вони були сформовані.

ПШ: Тобто їх немає по суті, виходить?

ІС: Їх немає.

АІ: Навіть зараз? Через п’ять років?

ІС: Зараз, напевно, вже чекають… Та я вже й сам запропоную стратегію акціонерам у вересні: повну незалежність від держави.

АІ: Державна компанія, незалежна від держави.

ІС: Незалежна від держави, так. Я реалістично дивлюся на життя, 95% пошт світу отримують субсидії від держави. Вони працюють в тому місці, де нікому не вигідно, і держава компенсує. Держава нам ніфіга не компенсує. Вона винна нам 90 мільйонів тільки за рознесення державної преси протягом останніх восьми років і нічого не віддасть.

АІ: Як тоді ви будете забезпечувати зобов’язання доставки кореспонденції за регульованими тарифами?

ІС: Це буде забезпечено двома шляхами. Перший — це придбання банку. Тобто ми втратимо чималу виручку (25%), яку нам платить держава за доставку пенсій. Але ми її компенсуємо ринковими фінансовими послугами через свій банк. Другий — ми розуміємо, що у нас будуть рости посилки. І ми зобов’язані бути конкурентними. У нас буде рости ринкова частка доходів, оскільки листи, газети і все інше буде падати.

АІ: Тобто ви самі себе будете дотувати, перехресне субсидування?

ІС: Не зовсім. Ми запустимо пересувні відділення по всій країні максимум до I-II кварталу наступного року. Побудуємо систему, яка дозволить скорочувати витрати пропорційно обсягам бізнесу, тому що в селах кількість людей буде знижуватися. Це перше.

Друге: я також розумію, що в цих селах ніхто high speed internet не збудує. Але банківські послуги надаються, тільки коли є зв’язок. Сучасні поштові послуги теж надаються тільки тоді, коли є зв’язок. Проєкт пересувного відділення дасть можливість вперше в історії України на 100% території країни надавати всі сучасні поштові та банківські послуги. Оскільки пересування вранці стартує і ввечері приїжджає в те місце, де є хороший зв’язок, тому зможе синхронізуватися два рази на день. А банки сьогодні присутні лише в 4% населених пунктів країни.

ПШ: Що конкретно буде у вашій стратегії?

ІС: Це будівництво семи нових сортувальних автоматичних центрів. На них буде працювати менше людей, але вони будуть отримувати більшу зарплату. І у них буде пропускна здатність космічна у порівнянні з тим, що є зараз. Плюс ще 64 депо по всій країні.

АІ: Такі, як у Нова пошта?

ІС: Набагато складніші. Я повинен побудувати адаптивний сортувальний центр на 10−15 років. Сьогодні один обсяг посилок, а через 10 років буде інший. Але сьогодні ж я повинен зробити цех письмової кореспонденції, яка за 10 років майже зникне? Повинен. Я повинен зробити газетний цех? Повинен, газети ж є! Плюс міжнародні посилки (ми ж міжнародний оператор, у нас 70% частки ринку). Відповідно, потрібна митна зона. Плюс кеш, доставка пенсій, комплексні послуги.

ПШ: Давайте повернемося до цілей…

ІС: Сортувальні центри — раз, банк — два, 100% цифровізація Укрпошти і країни в цій частині — три…

Я не хочу писати в стратегії, що я у когось щось повинен забрати. Ці стратегії ніколи не відбуваються. Стратегії, які відбуваються, говорять про таке: сьогодні бабуся отримує готівку, і вона звикла до цього. Чи можу я її завтра змусити відкрити картку? Ні. Лише коли бабуся побачить і оцінить вигоди від роботи з нами (оплата комуналки без комісії, покупка продуктів і ліків, кредити), тоді вона відкриє картку. І створивши цю екосистему, звичайно, ми заробимо на залишках. Обов’язково заробимо. Я вірю тільки в стратегії, які ґрунтуються на психології людей. Зробити так, щоб їм було комфортно. Я хочу побудувати екосистему щастя.

ПШ: Чи буде держава субсидувати ваші витрати на доставку пенсій після покупки банку?

ІС: Згідно із законом, як тільки бабуся відкриває умовну картку, за доставку пенсії — нуль. Зараз, коли у вас пенсія в банку, держава не платить.

ПШ: Можете оцінити це в грошах?

ІС: Держава на цьому заощадить близько 10 мільярдів гривень за три роки. Зараз держава нам платить за доставку пенсій близько 2,5 мільярдів гривень. Це буде падіння моєї виручки, але я його компенсую ринковою складовою, що не залежить від Кабінету міністрів і від тарифів.

Пенсіонерів у селах, яким ми доставляємо пенсію, з кожним роком стає все менше. Тому витрати Укрпошти на одного пенсіонера ростуть. Згодом це буде космічна сума.

АІ: В державі хтось це розуміє?

ІС: Я.

АІ: У Кабміні, в Офісі президента…

ІС: Я ж зустрічаюся, доводжу ці думки. Більш того, я це пропонував ще три роки тому. Якби мені не заважали тоді, то вже сьогодні працював би поштовий банк і цих питань не було б.

Але давайте завершимо з темою корпоративної реформи. Вона дуже сильно недосконала. Тому що держава сьогодні не в змозі набрати найкращих членів наглядової ради.

ПШ: Вони повинні бути не найкращими, а відповідати професійному рівню.

ІС: Ні, секундочку, для того, щоб набрати членів наглядової ради, держава на початку має знати стратегію. Ось якщо, наприклад, стратегія — продати шматок Укрпошти інвесторам, значить, в наглядовій раді повинен бути інвестбанкір, правильно? Потім їм потрібно поставити завдання.

Народ вважає, що члени наглядової ради повинні боротися з корупцією. Але якщо все робити згідно із законодавством, то це практично неможливо. Наглядова рада в наших реаліях може отримувати дані тільки від менеджменту. Соррі, це ж правда.

АІ: Що ж ви тоді отримуєте від членів наглядової ради Укрпошти, якщо вони мало що розуміють тут, особливо незалежні іноземні. Стратегію ви готуєте…

ІС: У нас були дуже жорсткі конфлікти на початку нашого шляху, тому що їх ніхто не інформував про Україну, нас ніхто не вчив працювати з ними. Поступово вони більше дізналися про країну, про компанії, ми знайшли взаєморозуміння. Це як подружня пара — повинні притертися.

 

Ми намагаємося навіть у нашій недосконалій системі регулювання використовувати інструменти, які є. Це залежить від взаємодії СEO з наглядовою радою. Якщо вони по-різному бачать, то хтось повинен піти. Тому що в нашому, вибачте, свавіллі, коли ще починається свавілля всередині — все, це кранти!

АІ: Тобто ви знайшли на якомусь етапі спільну мову з наглядовою радою?

ІС: Ми знайшли розуміння.

АІ: Може скластися враження, що ви домовилися і можете робити все що завгодно. Чи є приклади, коли менеджмент щось хотів зробити, а наглядова рада вперлася рогом і сказала ні?

ІС: Ні, такого не було. Ніде правди діти, я ж не сильно демократичний СEO. Було б дивно, якщо я з цими борюся, а з тими — ні. Я ж коли щось виношу на наглядову раду, то це з доказовою базою.

АІ: Навіщо тоді наглядова рада, якій напевно сплачуються немаленькі гроші? Ви приходите з доказовою базою, і вони в підсумку з усім погоджуються. Яка їх роль тоді?

ІС: Давайте простий приклад. Ми залучили 100 мільйонів євро кредиту від ЄБРР і EІБ. Хтось його повинен підписати, схвалити, правильно? Тепер уявімо: сидить чиновник в міністерстві, отримує вісім тисяч гривень… Ну чесно, в труні він бачив підписувати такі кредити, тому що йди знай… Гроші розкрадуть, а до нього потім прийде прокуратура. Ну це ж психологія, правильно? 40 років Укрпошта жила без сортувальних центрів, ще 40 проживе. Я не захищаю когось, я хочу показати альтернативу, що якщо не буде…

АІ: Тобто наглядова рада, умовно, це запобіжник для розвитку?

ІС: Альтернатива міністерству.

АІ: А спустити на рівень менеджменту згідно із законом це ніяк не можна?

ІС: Секундочку, так, а мене тоді хто перевіряти повинен?

АІ: Чи варта тоді таких витрат наглядова рада? Хіба такі послуги — просто поставити підписи — не коштують дешевше?

ІС: Ми з ними зараз обговорюємо стратегію і ведемо істотні дискусії по суті.

ПШ: Тобто ви підтверджуєте, що в Укрпошті корпоративна реформа відбулася, вона працює?

ІС: Вона працює з трьох причин: у мене тепер є взаєморозуміння з наглядовою радою, у мене є взаєморозуміння з міністерством. І у мене є підтримка Офісу президента.

Найуспішніша держкомпанія (не Укрпошта)

ПШ: Підтримка ОП — це, напевно, головний фактор?

ІС: А як, ви думаєте, кредити рухаються? Затверджуються указами президента делегації, потім вони ратифікуються у Верховній Раді. Там ось такенний шлях, на якому стоять десятки чиновників.

АІ: А хто ваш куратор в Офісі президента, умовно?

ІС: Ніхто, я спілкуюся з усіма.

АІ: Ви сказали, що у вас є підтримка з боку Офісу президента…

ІС: А ви знаєте більш успішну державну компанію?

АІ: З ким саме ви спілкуєтеся?

ІС: Це нескромно, але правда: я з усіма спілкуюся.

 

АІ: З головою Офісу президента?

ІС: З головою Офісу, з президентом, із заступниками, я з усіма спілкуюся, це моя робота.

АІ: Олександр Кубраков став міністром інфраструктури. Це якось відбилося на відносинах між вами і міністерством? У вас же амбітна програма розвитку, багато будівництв. А Кубраков один з основних менеджерів програми Велике будівництво. Можливо, ви спілкувалися, щоб вони більше вам допомагали?

ІС: Ми будуємо незалежну від держави компанію, я не розраховую на жодну копійку державних грошей.

АІ: В Офісі президента підтримують цю вашу ідею?

ІС: Напевно, я б сьогодні з вами не розмовляв в ролі нового генерального директора, якби не підтримували.

АІ: А якби ви все кинули і поїхали до сім'ї, план Б був у компанії?

ІС: Звичайно, план Б є завжди. Чому я залишився? Через два роки відкинути редагування буде дуже складно, а сьогодні — можна. Сьогодні, якби я пішов, можливо, і відкликали б кредит, і точно не купили банк, і багатьох інших речей не відбулося б.

Роль особистості в історії ніхто не відміняв. Мене запитували: «Чому у нас вийшло, а у когось не вийшло?» Так буває.

АІ: А чи вийшло у вас?

ІС: Ми подвоїли виручку в доларах за п’ять років, будучи регульованою компанією. Я взяв компанію 180 мільйонів доларів (виручки — ред.), сьогодні вона 360. А якщо наша стратегія на наступні п’ять років вдасться, то буде компанія з оборотом мільярд доларів.

Банк і основа бізнес-стратегії

ПШ: Ви хочете купити банк, значить, бачите, що там є прибуток?

ІС: Давайте дуже просто. Це вигідно для держави. Погодьтеся, витратити 200 мільйонів гривень, та біс із ним, 300… 500… і заощадити 10 мільярдів за три роки. Я б вклався…

ПШ: Але, наприклад, в Нова пошта кажуть: «Ми не бачимо сенсу купувати банк, тому що нам зручно працювати як платіжна система».

ІС: Дуже добре. Я вважаю, це дуже добре.

ПШ: Дуже добре, тому що…

ІС: Тому що вони не бачать, а я бачу. Але вони і нас не бачать, якщо ви у них запитаєте.

АІ: А якщо працювати з комерційними банками на агентських умовах…

ІС: Це те, на що мене намагалися віджати за всі ці роки. Але це ж Україна, розуміємо, еге ж? Я віддам всю клієнтську базу якомусь банку, і вони вже через рік різко скоротять агентські платежі. А що ми їм зробимо? Клієнтська база ж у них.

В Укрпошті 3,5 мільйона пенсіонерів і близько 2−2,5 мільйонів e-Commerce-клієнтів. Разом шість мільйонів. Зачекайте, кому я повинен віддати клієнтську базу в шість мільйонів? Я в топ-п'ять банків увійду за три роки за кількістю клієнтів.

АІ: Ну не всі шість мільйонів до вас перейдуть відразу. Потрібно, щоб бабуся полюбила ваші послуги…

 

ІС: А на агентську схему вони ось прямо відразу перейдуть? Ми хочемо залучати по мільйону клієнтів щороку… І це навіть не амбітний сценарій, а реалістичний.

АІ: Агентська схема, можливо, була б дешевша для впровадження?

ІС: Чим?

АІ: Наприклад, інфраструктуру розгортав би банк, а не ви, комп’ютери б поставили…

ІС: Ні. Тому що у мене вже є поштові послуги. В одному комп’ютері має бути все. Не буде ж листоноша ходити з двома, правильно? І оператор не буде сидіти з двома. Це ж ще має бути просто для оператора, інтуїтивно. Ми зараз будемо міняти систему. Чому черги в Укрпошті? Система 1999 року, потрібно 15 разів проклацати, щоб вам посилку видати, п’ять хвилин. А з новою системою буде хвилина.

Це фронт-офісна система. Я сподіваюся, в тендері виграє провідна міжнародна компанія, яка вже в 35 поштах світу працює.

АІ: Коли, за вашими очікуваннями, кожен клієнт Укрпошти відчує, що ця система реально з’явилася?

ІС: Між 1 січня і 1 липня наступного року.

ПШ: Давайте повернемося до банку. Ви говорите, у вас є підтримка Офісу президента, Кабміну. А Нацбанк ви змогли переконати?

ІС: Тепер — так.

ПШ: В який момент?

ІС: В момент, коли в першому читанні був прийнятий закон про поштовий банк (у травні 2020 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла законопроєкт № 2788-Д, яким Укрпошта трансформувалася в поштовий банк — НВ Бізнес). І було зрозуміло, що буде друге, і є голоси підтримки.

ПШ: Нацбанк же, як регулятор, не підтримує збільшення частки держави на банківському ринку…

ІС: Я з вами повністю згоден. А що від нашого банку збільшиться? Баба Маша платить нам сьогодні комуналку. Вона кому платить? Державній компанії Укрпошта. Тепер баба Маша буде платити безготівковим розрахунком, що змінилося?

АІ: А у вас є вже шорт-лист банків, на які ви дивитеся?

ІС: Так. Їх два. Я не буду розкривати деталі.

ПШ: У мене є інформація, що ви ведете переговори з банками Фамільний і ОКСІ. Це дійсно так?

ІС: Я не можу підтвердити, це буде неправильно. Але вони знаходяться в нашій цільовій категорії. Нас не цікавлять банки-мережі, банки з проблемними кредитами і великі банки.

Нам пропонували Ідея банк за мільярд з чимось. Але таких грошей у мене зараз об'єктивно немає. Чесно.

АІ: Який зараз мультиплікатор покупки банків?

ІС: У кожного ступінь жадібності свій.

АІ: Тобто, продавці хочуть більше, ніж капітал? Ринок зараз дозволяє?

ІС: Якщо ви купуєте банк і думаєте, де вам взяти клієнтів, то це одне, а ми знаємо, де нам взяти клієнта. Ми навіть приблизно знаємо, скільки з них зможе відкрити депозит. Скільки з них зможе отримати кредит. Яким буде середній чек.

 

ПШ: Це буде структура, яка належить Укрпошті, чи ви перетворитеся повністю на банк?

ІС: Ні, це буде наша дочірня структура. За фактом в Укрпошті кілька бізнесів. У нас же мільярд — це торгівля. Гречка, цукор, всі справи. Логістика. Буде банк. Тому, наприклад, через кілька років ми вирішимо, а чи не залучити нам інвесторів у банк, щоб швидше розвиватися? Європейський інститут, який буде зацікавлений в розвитку МСБ.

І я можу сказати, що європейці в цьому банку бачать основу земельної реформи. Банків же в селах немає. Звідки у фермера кредитна історія? Нізвідки, навіть кредит не може взяти. Цей банк матиме три напрями: пенсіонери, е-комерс і агро.

ПШ: На якому етапі ви зараз?

ІС: Ось зараз через Прозорро виберемо аудитора і зайдемо в угоду. Я дуже хочу закрити її до кінця року.

ПШ: Я так розумію, вас вже складно зупинити. Але тим не менше…

ІС: Секундочку. Є згода з дуже поважними людьми. І НБУ, і МВФ…

ПШ: А навіщо тоді вам був потрібен закон?

ІС: Якби не було закону, ніхто б зі мною на цю угоду не пішов. Тому що поки не було закону, що три роки відбувалося? Всі були проти: Мінфін, НБУ і т.д.

IPO і не тільки

АІ: Ви сказали, що з часом будете готові продати частку в банку стороннім інвесторам. А Укрпошта буде продаватися?

ІС: Я дуже сподіваюся, що до кінця моєї каденції вона не буде на 100% державна. І я вважаю, це буде запорука того, що реформа продовжиться, коли я піду з компанії. Я бачу на меті залучення якірного інвестора в капітал…

АІ: Це якась МФО?

ІС: Сподіваюся, що так.

АІ: Нова пошта або інший профільний інвестор не зайде в акціонери?

ІС: Новій пошті, я сподіваюся, що Антимонопольний комітет не дасть. Далі вже потрібно державі вирішувати…

ПШ: IPO не хочете провести?

ІС: Якщо чесно, я думаю, що це і буде, швидше за все, другим кроком. Щоб IPO пройшло успішно, повинен зайти якірний інвестор. Не можна продавати повітря. Я хочу інвесторам продавати чітку стратегію.

ПШ: Чи правильно я зрозумів, що банк — це бізнес, який ви бачите найдоцільнішим погляду залучення інвесторів в цілому для Укрпошти?

ІС: Я найбільше в житті ціную незалежність. Я був би набагато більш багатою людиною, але так ціную можливість послати, що люблю бути незалежним. Я вважаю, що компанія повинна бути незалежною. І банк — це фундамент незалежності.

Складнощі з нерухомістю

АІ: Ви в цьому році планували продати активи на суму близько 350 мільйонів гривень. Зокрема велася підготовка до продажу будівлі Головпоштамту на Хрещатику, в якому ми зараз спілкуємося. На якому вона етапі?

 

ІС: Цю будівлю, звичайно, потрібно готувати. Якщо чесно, все, що коштує більше 15 мільйонів — потрібно готувати. Але великі об'єкти будуть в заставі у Мінфіну.

АІ: Тобто в заставі?

ІС: За кредитом ЄБРР і ЄІБ на будівництво терміналів.

Логіка наших дій буде така. Ми побудуємо новий сортувальний центр. І будемо його орендувати з правом викупу.

АІ: У кого орендувати?

ІС: У стороннього девелопера, який його побудує. Ми вирішили пустити кредит на обладнання. Тому що це найдорожча частина, а приміщення будемо орендувати.

Але з часом ми можемо сказати: «О, чудова будівля, ми в ній будемо 15 років». Ми її викуповуємо, віддаємо її в заставу Мінфіну замість одного з великих об'єктів… І продаємо, наприклад, сортування в Києві, Головпоштамт і так далі. А на ці гроші далі розвиваємося.

АІ: Який тоді план на цей рік з продажу нерухомості?

ІС: 350 мільйонів, які і були.

АІ: Але ви ж великі об'єкти не зможете продавати?

ІС: У нас ще є в резерві Конча Заспа, у нас є 15 баз відпочинку і санаторіїв. Продамо все, що можна. Просто частину рейдернули. Ось зараз повертаємо в Затоці базу відпочинку. Хлопці не встигають оформляти документи. Ми ж не можемо виставити на продаж щось, на що немає документів.

АІ: Ви ж п’ять років готувалися до цього?

ІС: Ні. По-перше, була заборона до минулого листопада продавати що-небудь, тому готуватися було марно. По-друге, є складнощі з документами. Наприклад, навчальний центр у Бучі — це був набір з 15 об'єктів. А недавно церкву продали. Ми її два місяці оформляли після продажу. Тут такий дозвіл треба, а тут парканчик не так легалізований, а тут ділянка неправильно нарізана, БТІ, ще щось. Роками ніхто не займався.

АІ: Глянув на коробочку Укрпошти у вас за спиною. Нова пошта побудувала завод з виробництва коробочок. А ви?

ІС: Я вважаю, що люди повинні займатися своїм профільним бізнесом. На Прозорро картон нормально якраз відіграється. Розмістимо замовлення яке завгодно: в клітинку, в смужку… Нехай їм болить голова, де вони цю целюлозу візьмуть. Ми сьогодні з вами проговорили про величезний обсяг роботи. Уявляєте, що потрібно зробити за два роки? Не треба займатися тим, чим не треба. Я і так сплю по чотири години.

АІ: До речі, колись бачив у Фейсбук фото вашого фітнес-браслета, на якому вказувалося, що ви спите по 3−4 години на добу.

ІС: (Включає свій фінест-браслет) Ось дивіться 3 години 44 хвилини сьогодні спав.

АІ: Звідки стільки енергії? У вас завжди так було? Чи Укрпошта дає сили?

ІС: Взагалі завжди. Але правда, хочеться все встигнути. Тому дуже прикро, наприклад, що три місяці викинуті були з життя на боротьбу з різними органами то за пенсіонерів, то за призначення. Уявіть, Климов (В'ячеслав Климов, співвласник Нова пошта — НВ Бізнес) прокидається вранці, у нього ж немає головного болю, з ким він сьогодні буде боротися, звідки йому ще прилетить. Людина може займатися посилками 24 години на добу. Скільки я можу займатися посилками? Я поки з усім розібрався… добре, годинку ввечері попрацюю посилками.

Ми сьогодні підійшли до того моменту, коли складаються всі частини пазла до того, щоб це реалізувати. У нас є фінансування, у нас є підтримка, у нас є схвалення з банку. Значить, ми просто повинні це зробити, і це моя мета на наступні два роки.

Інтерв'ю за посиланням https://biz.nv.ua/ukr/markets/smilyanskiy-v-ukrposhti-ye-listonoshi-yaki-zaroblyayut-bilshe-1000-dolariv-novini-ukrajini-50169067.html